Перейти до основного вмісту
Поля формул обчислюють результати з інших полів того самого запису. Вони підтримують математичні операції, об’єднання тексту, обчислення дат і умовну логіку. Використовуйте їх, щоб перетворити повторювані правила обчислення на поля.

Варіанти використання

Основи формул

Типи даних

Перед написанням формули перевірте типи полів, що використовуються в обчисленні. Різні типи підтримують різні операції та функції.

Посилання на поля

У формулі посилайтеся на інше поле за його назвою. Візьміть назву поля у {} та переконайтеся, що вона точно відповідає фактичній назві:

Оператори

Функції та вирази

Поширені функції

Функції виконують певні операції. Наприклад, SUM обчислює суму, LEFT видобуває символи з початку тексту, TEXTBEFORE видобуває текст перед роздільником, а TEXTSPLIT розділяє текст за роздільником. Інші функції див. у шпаргалці з формул.

Обробка тексту

Логічні умови

Використовуйте функцію IF, щоб повертати різні значення залежно від умови:
Щоб перевірити, чи поле порожнє, порівняйте його з BLANK(). Наприклад, IF({Weight}=BLANK(), 1, 2) повертає 1, якщо числове поле порожнє, інакше — 2.

Складні вирази

Складна формула може містити кілька функцій, посилань на поля й операторів. Використовуйте дужки, щоб керувати порядком обчислення:

Відображення результатів і обслуговування

Форматування та інтерактивне відображення

Для результатів формул також можна використовувати налаштування форматування та інтерактивного відображення, як-от відсоток, індикатор прогресу або стилі значків. Доступні параметри залежать від типу результату формули.

Налагодження й оптимізація

  • Перевірте типи даних: переконайтеся, що операції та функції використовують правильні типи даних.
  • Перевірте посилання на поля: переконайтеся, що назви полів написано правильно.
  • Тестуйте поетапно: розділіть складні формули на менші частини й перевіряйте їх окремо.
  • Уникайте повторних обчислень: якщо те саме обчислення використовується в кількох місцях, збережіть результат в окремому полі.

Межі складності

Під час збереження формули Teable спершу розгортає її в структуру, яка справді бере участь в обчисленні, і перевіряє розмір цієї структури. Якщо межу перевищено, збереження відхиляється, а повідомлення називає перевищений показник і його межу — кількість розгорнутих вузлів, глибину вкладеності обчислення, глибину посилань між формулами — і зміну не буде збережено. Перевищити межу може й коротка формула: коли одна формула посилається на іншу, а та — на третю, розгорнута структура швидко зростає. Зазвичай достатньо винести проміжні результати в окремі поля та скоротити повторні посилання й складні розгалуження. Якщо збережена формула впирається в межу під час обчислення, поле показує Компіляція формули перевищує ліміт обчислень; результати не оновлено в розділі відстеження обчислень полів. Після спрощення формули наступний запис перерахує поле.
Останнє оновлення 17 вересня 2026 р.